Словник синонімів української мови. 2014.
розпусний — а, е. 1) Який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. || Сповнений розпусти; непристойний. •• Розпу/сний дім те саме, що Дім розпу/сти (див. дім). Розпу/сні ді/ї дії стосовно малолітнього або неповнолітнього, які являють собою… … Український тлумачний словник
розпусний — прикметник … Орфографічний словник української мови
лямпартовий — розпусний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
батяр — а/, ч., зах. Розпусний, легковажний чоловік … Український тлумачний словник
блудливий — а, е, заст. Який відзначається статевою розпустою; розпусний. || Який має або виявляє ознаки розпусти … Український тлумачний словник
курваль — я/, ч., діал. Розпусний чоловік … Український тлумачний словник
курвій — я/, ч., діал. Розпусний чоловік … Український тлумачний словник
порочний — а, е. 1) Який має різні пороки, відзначається розпусною поведінкою; розпусний. 2) Який має істотні вади. •• Поро/чна пра/ктика діяльність, що не відповідає ніяким нормам і веде до негативних результатів … Український тлумачний словник
розпусність — ності, ж. Абстр. ім. до розпусний 1) … Український тлумачний словник
розпуста — и, ж. 1) Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. •• Буди/нок розпу/сти те саме, що Дім розпу/сти (див. дім). Дім розпу/сти див. дім. Кубло/ розпу/сти місце, де панує розпуста. 2) Зневажання певних правил, законів. || Непокірність,… … Український тлумачний словник
